Infotafel 7

Belegungs- und Bepflanzungspläne

Da die Anzahl der auf die Gräberstätte Rurberg umzubettenden Toten zwischen 1958 und 1961 ständig zunahm, änderten sich auch die Baupläne mehrfach. Ursprünglich war nur derjenige Abschnitt als Gräberstätte vorgesehen, der heute den oberen Teil der Anlage bildet (Abb. 2 und 3).

Am 25. Januar 1960 stimmte die Gemeinde Rurberg einer vom Aachener Regierungspräsidenten gewünschten Erweiterung zu. Diese wurde Richtung Süden zur Landstraße zwischen Kesternich und Rurberg hin vorgenommen (Abb. 1 und 4).

Der erste Bauabschnitt umfasste 2.200 qm Fläche mit namentlich gekennzeichneten Gräbern. Im Zuge der Erweiterung kamen noch einmal 1.400 qm hinzu. Dabei dominierten zwei parallel zueinander angelegte rechteckige Gräberfelder mit jeweils 857 Toten. Für die Pläne verantwortlich zeichnete der Aachener Architekt Heinrich Wienker.

Abb. 1 entstand im Januar 1961: Auf dem heute weitgehend gültigen Plan sind die beiden unterschiedlich angelegten Bauabschnitte noch gut zu erkennen.

Abb. 2 entstand im Februar 1958 und zeigt den ersten Entwurf zum Bau der Gräberstätte. Damals waren erst 168 Umbettungen geplant. Da die Zahl in den beiden Folgejahren fast um das Vierzehnfache wuchs, wurde dieser Plan komplett verworfen.

Abb. 3 entstand im Mai 1958. Auf dem Entwurf zum ersten Bauabschnitt auf dem aus heutiger Sicht oberen Teil der Gräberstätte ist bereits der geplante Weg vom Eingang zu dem Gedenkstein mit dem russisch-orthodoxen Hochkreuz deutlich erkennbar.

Abb. 4 entstand im Januar 1960. Dieser farbig gezeichnete Plan ist eine Vorform des abschließenden Plans vom Januar 1961 (Abb. 1). Neben der Beschriftung der Gräber fehlt hier auch noch die letzte Grabreihe im oberen Bereich der Gräberstätte.

Occupancy and planting plans

Since the number of deceased to be reburied at the Rurberg Cemetery increased constantly between 1958 and 1961, the construction plans also changed several times. Originally, only the section that today forms the upper part of the site was intended as a cemetery (Figs. 2 and 3).

On January 25, 1960, the municipality of Rurberg agreed to an extension requested by the Aachen District President. This was carried out in a southerly direction towards the country road between Kesternich and Rurberg (Figs. 1 and 4).

The first construction phase covered an area of 2,200 square meters with graves marked by name. In the course of the extension, another 1,400 square meters were added. Two rectangular cemeteries, laid out parallel to each other, dominated the area, each with 857 deceased. The Aachen architect Heinrich Wienker was responsible for the plans.

Fig. 1 was created in January 1961: The two different construction phases are still clearly visible on the plan, which is largely the same today.

Fig. 2 was created in February 1958 and shows the first draft for the construction of the cemetery. At that time, only 168 reburials were planned. Since the number grew almost fourteenfold in the following two years, this plan was completely scrapped.

Fig. 3 was created in May 1958. On the draft for the first construction phase on the upper part of the cemetery from today's point of view, the planned path from the entrance to the memorial stone with the Russian Orthodox high cross is already clearly visible.

Fig. 4 was done in January 1960. This colored plan is a preliminary form of the final plan of January 1961 (Fig. 1). Besides the inscription on the graves, the last row of graves in the upper part of the cemetery is missing here.

Plans d’occupation et de plantation

Le nombre de morts à transférer sur le site funéraire de Rurberg n’ayant cessé d’augmenter entre 1958 et 1961, les plans de construction ont également été modifiés à plusieurs reprises. À l’origine, seule la section qui constitue aujourd’hui la partie supérieure du site était prévue comme site funéraire (figures 2 et 3).

Le 25 janvier 1960, la commune de Rurberg a donné son accord à une extension souhaitée par le représentant régional d’Aix-la-Chapelle. Celle-ci a été effectuée en direction du sud, vers la route départementale entre Kesternich et Rurberg (figures 1 et 4).

La première phase de construction couvrait une surface de 2 200 m² avec des tombes nominatives. Dans le cadre de l’extension, 1 400 m² supplémentaires ont été ajoutés. Les zones principales se composaient de deux champs de tombes rectangulaires parallèles, accueillant chacun 857 sépultures. Les plans ont été réalisés par l’architecte aixois Heinrich Wienker.

La figure 1 a été réalisée en janvier 1961 : sur le plan en grande partie toujours d’actualité, on reconnaît bien les deux sections de construction aménagées différemment.

La figure 2 a été réalisée en février 1958 et montre le premier projet de construction du site funéraire. À l’époque, seuls 168 transferts de corps étaient prévus. Comme ce nombre a presque été multiplié par quatorze au cours des deux années suivantes, ce plan a été complètement abandonné.

La figure 3 a été réalisée en mai 1958. Sur le projet de la première phase de construction sur la partie supérieure du site funéraire, telle qu’on la voit aujourd’hui, on voit déjà clairement le chemin prévu entre l’entrée et la pierre commémorative avec la haute croix orthodoxe russe.

La figure 4 a été réalisée en janvier 1960. Ce plan, dessiné en couleur, est une préfiguration du plan final de janvier 1961 (fig. 1). Outre les inscriptions sur les tombes, il manque ici la dernière rangée de tombes dans la partie supérieure du site funéraire.

Проекты размещения и озеленения

Поскольку в период с 1958 по 1961 гг. число умерших, подлежащих перезахоронению в комплексе Рурберг, постоянно увеличивалось, проекты строительства также неоднократно менялись. Первоначально использовать для захоронения предназначалось только тот участок, который сегодня составляет верхнюю часть комплекса (рис. 2 и 3).

25 января 1960 г. Община Рурберг согласилась на расширение, которого желал регирунгспрезидент Аахена. Расширение было выполнено в южном направлении по проселочной дороге между Кестернихом и Рурбергом (Рис. 1 и 4).

Первый этап строительства включал в себя 2200 м² территории с могилами, на которых были указаны фамилии погибших. В ходе расширения было добавлено еще 1400 м². При этом преобладали два прямоугольных места захоронения, расположенных параллельно друг другу, на каждом из которых было похоронено 857 человек. За проекты отвечал аахенский архитектор Генрих Винкер.

Рис. 1 датируется январем 1961 г.: На проекте, который широко используется сегодня, до сих пор хорошо видны два различных участка застройки.

Рис. 2 датируется февралем 1958 г. и представляет собой первый проект строительства комплекса захоронения. На тот момент было запланировано всего 168 перезахоронений. Поскольку за два последующих года их число выросло почти в четырнадцать раз, этот проект был полностью отменен.

Рис. 3 датируется маем 1958 г. На проекте первого этапа строительства в части комплекса (являющейся на сегодняшний день верхней частью) четко виден уже запланированный маршрут от входа к надгробию с высоким крестом Русской православной церкви.

Рис. 4 датируется январем 1960 г. Этот цветной проект является прообразом окончательного проекта января 1961 г. (Рис. 1). Помимо надписей на могилах, здесь также еще нет последнего ряда могил в верхней части комплекса захоронения.

Проєкти розміщення та озеленення

Оскільки в період із 1958 по 1961 рр. кількість померлих, які підлягали перепохованню в комплексі Рурберг, постійно збільшувалася, проєкти будівництва також неодноразово змінювалися. Спочатку для поховання планувалося використовувати тільки ту ділянку, яка сьогодні становить верхню частину комплексу (Мал. 2 та 3).

25 січня 1960 р. громада Рурберг погодилася на розширення, якого бажав регірунгспрезидент Аахена. Розширення було виконано в південному напрямку по степовій дорозі між Кестернихом та Рурбергом (Мал. 1 та 4).

Перший етап будівництва включав 2200 м² території з могилами, на яких були вказані прізвища загиблих. У ході розширення було додано ще 1400 м². При цьому переважали два прямокутні місця поховання, розташовані паралельно один одному, на кожному з яких було поховано 857 осіб. За проєкти відповідав аахенський архітектор Генріх Вінкер.

Мал. 1 датується січнем 1961 р.: На проєкті, який широко використовується сьогодні, досі добре видно дві різні ділянки забудови.

Мал. 2 датується лютим 1958 р. та є першим проєктом будівництва комплексу поховання. На той момент було заплановано лише 168 перепоховань. Оскільки за два наступні роки їх кількість зросла майже в чотирнадцять разів, цей проєкт був повністю скасований.

Мал. 3 датується травнем 1958 р. На проєкті першого етапу будівництва в частині комплексу (що сьогодні є верхньою частиною) чітко видно вже запланований маршрут від входу до надгробка з високим хрестом Російської православної церкви.

Мал. 4 датується січнем 1960 р. Цей кольоровий проєкт є прообразом остаточного проєкту від січня 1961 р. (Мал. 1). Крім написів на могилах, тут ще немає останнього ряду могил у верхній частині комплексу поховання.